19 травня 2011 р.

До року Прокоф’єва. Костянтин Бальмонт: «Прокоф’єв! Музика та молодість у розквіті»

Джерело: Головне управління взаємодії з громадськістю та у справах національностей і релігій ДонОДА


Ці поетичні рядки якнайкраще розкривають сутність яскравого, життєдайного мистецтва великого композитора, піаніста, диригента ХХ-го століття.

Талант Прокоф’єва багатогранний.  Це виявилося  в широкому жанровому діапазоні його творчості, де важливе місце посідають опери і балети, симфонії і кантати, концерти і сонати, фортепіанні п’єси і романси, музика до кінофільмів і театральних вистав… І всюди своє, оригінальне авторське мислення, свій творчий почерк, своє неповторне бачення світу.

Величезної популярності серед широких верств слухачів набули кантата «Олександр Невський», балети «Ромео і Джульєтта», «Попелюшка», опери «Любов до трьох апельсинів», «Війна і мир», Перша «Класична», П’ята і Сьома симфонії, «Скіфська сюїта» та багато інших.

І це не випадково. Як геніальний  митець, Прокоф’єв гостро відчув стрімкий пульс епохи, її напружене дихання, бурхливий характер, що сприяло сміливому оновленню всіх виразових засобів і прийомів. 

Тому не одразу його музика була сприйнята сучасниками, здавалася їм занадто різкою, жорсткою, напористою. Але з часом для нас все ясніше стає невичерпна значущість і актуальність творчого доробку великого майстра.

З кожним роком поширюється коло прихильників його своєрідного таланту, усвідомлюється колосальний масштаб творчої спадщини.

Музика композитора дуже цікава  своєю співзвучністю сьогоденню. Вона звучить у різних, найвіддаленіших куточках нашої планети, надихаючи на активне, радісне сприйняття світу, пропагуючи високі гуманістичні ідеали, спрямованість людини вперед, до нових вершин.
Сергій Прокоф’єв – символ мистецької могутності Донбасу.

Увічнений в бронзі  на своїй малій батьківщині в селі Красному (колишня Сонцевка) за творчим задумом народного художника України Василя Полоника, який побачив світового генія  творче зібраним, нібито прослуховуючим  у душі музичні переплетіння  акордів, якими він відобразив свою епоху.

Донеччани шанують свого відомого земляка.  Традиційно в області проводяться міжнародний фестиваль «Прокофєвська весна», конкурси юних піаністів, міжнародний конкурс «На батьківщині Прокофєва».   Його імям названо вулицю в обласному центрі, Донецьку державну музичну академію, академічний симфонічний оркестр та концертний зал обласної філармонії. У с. Красному існує музей композитора.

У ювілейному році саме Донеччина була обрана місцем проведення VІІ-го міжнародного конкурсу балету імені Сержа Лифаря, який також було присвячено Прокофєву.

Своє мистецтво Сергій Прокоф’єв назавжди присвятив людині. «Митець повинен бути громадянином у своєму мистецтві, оспівувати людське життя і вести людину до світлого майбутнього» ( С.С.Прокоф’єв).

Сьогодні можна впевнено сказати, що композитор проклав шлях до нового музичного мистецтва, дав міцний імпульс подальшому світовому творчому процесу, завдяки чому став класиком ХХ століття.

Немає коментарів:

Дописати коментар