Дія мотивується потребою чи проблемою. Одна з ключових проблем нашого суспільства - існуючий великий розрив між потребами людей і діями влади.
Активна частина громадянського суспільства в Україні давно вимагала розширення інституційних можливостей включення громадян та їх організацій в процес прийняття рішень владними структурами, можливостей контролювати та впливати на діяльність державних органів.
Активна частина громадянського суспільства в Україні давно вимагала розширення інституційних можливостей включення громадян та їх організацій в процес прийняття рішень владними структурами, можливостей контролювати та впливати на діяльність державних органів.
Постанова Кабміну № 996 3 листопада 2010 року «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики» - свідчення зростання розуміння небезпек такого стану і спроба створити певні канали для взаємодії влади і громадськості. Цим документом затверджується порядок проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики, рекомендується утворити громадські ради при центральних і місцевих органах виконавчої влади та забезпечити їх функціонування.
Впродовж трьох місяців при органах центральної і місцевої влади по всій країні були створені Громадські ради. Факт, поза сумнівом, позитивний, при всіх проблемах в ході реалізації постанови (окремі органи влади самі кулуарно формували при собі ради, не забезпечували необхідної відкритості і публічності процесу тощо).
Тепер, як кажуть, «м’яч на стороні громадськості». Сподіваюсь, що громадянське суспільство і в країні, і в області зможе використати таку можливість і докаже свою готовність впливати на владу. Звичайно, це не єдиний механізм впливу та й він ще не запрацював.
Маємо віддавати собі звіт і щодо реальних загроз в роботі новостворених Громадських рад. Вони зводяться до двох основних. Перша – це перетворення даного інституту в «імітацію демократії» та голосу громадськості при реальному ігноруванні владою напрацьованих пропозицій. Друга – це нездатність самої Громадської ради до ефективної і достатньо професійної роботи, підміна конкретної діяльності по аналізу політики і розробці рекомендацій по захисту інтересів людей мітинговістю, сварами, змаганням амбіцій чи пошуками якихось пільг для «своїх» організацій. Будучи реалістом, вважаю – проявлятиметься і те, і інше. Але, «дорогу осилит идущий».
Установчі збори по формуванню складу Громадської ради при облдержадміністрації та потім перші збори новоствореної ради пройшли непросто – в гострих дискусіях, суперечках і взаємозвинуваченнях. Не треба робити з цього трагедії. Це проблеми становлення і важливо не застряти в цьому, перевести різні бачення, орієнтації, досвід і знання представників інститутів громадянського суспільства області в русло конструктивної роботи і пошуку порозуміння. Зробити нашу різність силою, а не слабкістю.
Залишаюсь переконаним в правильності рішення установчих зборів про широкий формат членів Громадської ради. Пропонуючи включення в раду всіх, хто подав необхідні документи, розумів неминучість різнобою в позиціях, але однодумство чи дружний «одобрямс» принципово протипоказано громадянському суспільству. Громадська рада має бути представником самих різних частин нашої громадськості. Знімаючи крайності анархічного «базару» і клієнтельного обслуговування влади, маємо ставати інструментом участі, контролю і впливу в інтересах громади. Не зробимо цього – втратимо ще одну можливість зробити владу більш відповідальною, інтереси людей більш захищеними, а громадянське суспільство більш зрілим.
Пройшло півтора місяця з часу установчих зборів нашої Громадської ради. Проведена певна робота по організації діяльності нового органу громадськості. Вже обраний її склад з 71 представника інститутів громадянського суспільства області, проведені перші збори, розроблені і прийняті установчі документи, сформовані постійні комісії, напрацьовуються плани роботи, йде інформування громадськості про всі ці дії. Приємно бачити, що до діяльності залучені немало знаючих, професійно підготовлених громадських активістів. А це означає, що у нової ради є шанси стати працюючим дорадчо-консультативним органом виконавчої влади в області.
Серед першочергових задач Громадської ради виділив би наступні. Завершення організаційного етапу становлення через формування компетентного Правління Громадської ради і створення кількох проблемних і експертних груп з найбільш гострих питань роботи виконавчої влади. Напрацювання проблемно-тематичного плану роботи Громадської ради на цей рік. Відлагодження технології взаємодії Громадської ради, її робочих органів з керівництвом та структурами облдержадміністрації. Розгортання роботи з громадської експертизи нормативних актів виконавчої влади, моніторингу процесів та постійного інформування суспільства про свою діяльність і реакцію влади. Необхідно також організувати спеціальне і бажано достатньо широке навчання членів ради сучасним методам і технікам ефективної роботи і ми вже підготували окремі проекти з цього. Окрім цих, функціональних задач, окремо підкреслю важливість формування всередині ради між її членами відповідної психологічної атмосфери солідарності, толерантності та конструктивності.
Знаю сильні сторони і слабості громадянського суспільства в регіоні. Вірю в можливості росту його потенціалу. Закликаю ті організації громадянського суспільства, що не стали його членами і мають бажання та ідеї, активно долучатися до роботи Громадської ради. Наша стратегія – опора на широку громадськість Донеччини.
Автор: Кіпень В. П., голова Громадської ради при ДонОДА, керівник ДОГО «Донецький інститут соціальних досліджень і політичного аналізу»
Немає коментарів:
Дописати коментар