Особливості отримання віз в країни ЄС на Донеччині

Джерело: Кіпень В.П., член Громадської ради при ДонОДА, голова ГО "Донецький Інститут соціальних досліджень і політичного аналізу "

ЄВРО 2012 дало можливість скористатися безвізовою процедурою приїзду європейців до України багатьом мільйонам. Зворотній діалог про безвізовий режим для українців зараз пробуксовує. Отримання віз громадянами України для поїздок в Європу регламентується Угодою між Україною та ЄС про спрощення оформлення віз та часто є досить непростим і проблемним для українців шляхом в Європу.

Громадські організації з асоціації «Європа без бар’єрів» вже п’ятий рік моніторять візову практику країн ЄС в Україні. Донецький Інститут соціальних досліджень і політичного аналізу 12 липня провів обговорення за круглим столом візових практик європейських країн Шенгенської зони, презентуючи результати опитування заявників на візи в генеральних консульствах Чехії і Греції та у візовому центрі в Донецькій області.

Предметом дослідження стала оцінка українськими громадянами, які отримували візи, процедури їх надання в даних установах. Аналіз ефективності виконання Угоди в 2012 році показав і позитивні зміни в роботі певних консульських установ, і проблемні для українців зони.

За результатами роботи були зроблені наступні висновки:

• Більшість взятих до моніторингу показників дають цьогоріч позитивні зміни (кількість відмов, кількість документів). Особливо помітний прогрес грецького консульства в Маріуполі по зменшенню відмов у візі. Однак про безумовний прогрес говорити рано, в регіоні спостерігається і відступ за окремими критеріями (кількість безоплатних віз в грецькому консульстві).
• Залишаються помітними перепади у проведенні візової політики окремими консульствами, в першу чергу за рівнем лояльності до запитів українських громадян. Дискримінаційну практику з вимогою реєстрації у консульстві після повернення з поїздки масово застосовує консульство Греції в Маріуполі.
• Необхідно продовжити моніторинг візової практики дипломатичних установ країн Шенгену та діалог з євродипломатами. Практика засвідчує необхідність громадянського захисту права наших громадян на свободу пересування.

З більш детальною інформацією про результати дослідження Ви можете ознайомитись нижче.

Результати дослідження:

1. Загальна результативність отримання віз в цілому досить висока і сягає 95%. Відмови серед опитаних нами громадян отримали 5%. Вперше за весь період п’ятирічного моніторингу кількість відмов в обох консульствах - Греції і Чехії - становила 3,3% і зрівнялася. В усі попередні моніторинги показники відмов у консульстві Греції в Маріуполі були набагато вищі. В цьому році найбільша частка відмов припадає на нововідкритий в Донецьку візовий сервісний центр (8,3%). Особливо разючі зрушення щодо кількості «відмовників» показує грецьке консульство. В минулих роках воно встановлювало абсолютні рекорди всеукраїнських антирейтингів, відмовляючи більше половині або двом з п’яти заявникам. Можна з великою вірогідністю твердити, що позитивні зміни у візовій практиці даного консульства пов’язані зі зміною в його керівництві і роботою нового генерального консула. Консульство Чехії в Донецьку завжди виглядало більш відкритим і ліберальним у своїй візовій практиці, проте раніше кількість відмов, зафіксованих нашими опитуваннями, також була помітно вищою: 2010 р. – 14%, 2011 р. – 8%, 2012 р. – 3%. Зниження показників відмов у ньому також може свідчити про пом’якшення процедури надання Шенгенських віз українським громадянам.

2. За візовим Кодексом ЄС при відмові дипломатичної установи держави Шенгенської зони у наданні візи на в’їзд до країни повинні бути надані роз’яснення щодо причин відмови. Ця практика у консульствах вже стала звичною після 2010 року і в цьому році їх також надали «відмовникам», хоча кілька осіб суті їх так і не зрозуміли. Причини відмов здебільшого досить традиційні. Це часто некомплектні документи або консульські працівники вважають, що задекларована мета поїздки не відповідає реальній.

3. Роз’яснення щодо можливості апеляції на відмову отримують не всі, але абсолютна більшість. Результати нашого опитування показали різне ставлення до цієї норми консульських працівників в установах підданих моніторингу. За твердженнями громадян, при відмові у консульстві Греції їм надали роз’яснення про їх право на апеляцію, у візовому центрі частіше не дають таких пояснень, а у консульстві Чехії забувають про це попереджати. На жаль, як показує наше опитування, дана норма залишається «мертвою», мало затребуваною. Абсолютна більшість з отримавших відмови у візі заявили, що планів скористатися правом на апеляцію не мають (89%). Причини різні: найчастіше не збираються скористатись правом на апеляцію тому, що це забирає багато часу і коштів або не вірять у можливість дістати позитивне рішення.

4. Мало отримують українські громадяни довгострокових віз та мультивіз на кілька в’їздів. Спостерігаються випадки невмотивованого ухилення від видачі багаторазових віз терміном дії від одного до п'яти років громадянам з позитивною візовою історією. Статистичні дані Єврокомісії за 2011 рік по нашим консульствам показують достатньо низьку долю мультивіз серед усіх наданих. Чеське консульство в Донецьку видало в 2011 році всього 5,7% мультивіз, а грецьке консульство в Маріуполі взагалі лише 2%. Це набагато менше від загального показника по всім консульствам країн-членів ЄС по Україні. Наш моніторинг 2012 року дав наступні цифри співвідношень віз різних типів за кількістю в’їздів: 71% - одноразові візи, 13% - з двохразовим правом в’їзду та 16% багаторазових мультивіз. Показники також не дуже гарні. Левова частка приходиться на одноразові візи і лише кожний сьомий заявник отримував мультивізу. Найкращий показник у консульства Чехії: тут мультивізу давали кожному п’ятому з опитаних нами респондентів (21%). У візовому центрі таких 16%, у греків знову найменше – 9%. 

5. Більшість заявників виходили з проханнями про відносно короткотермінові візи. Кількість людей, що подавались на візи терміном дії півроку і більше сумарно становить лише 5%.  Порівняння запитуваних та отриманих заявниками віз свідчить про високу лояльність як консульств, так і візового центру до наших громадян при визначенні терміну дії візи. Як правило заявники отримували візи на більший термін, ніж клопотали. Наприклад, грецьке консульство в масовому порядку прохачам трьохмісячних віз надало візи терміном дії на півроку. У минулі роки цього не спостерігалось. Чехи також часто підвищували термін дії  короткострокових – на тиждень-два-три - віз до тривалості від чотирьох тижнів до двох місяців. Така ж тенденція помітна і при наданні віз у сервісному центрі. Це позитив для наших громадян.

6. Щодо термінів перебування, про які клопотали і які отримували бажаючі поїхати в країни Євросоюзу, картина дещо інша. Консульства і візовий центр надавали лише те, що запитували люди. Щедрот від консульських працівників у вигляді збільшення наданого терміну перебування тут ми вже не бачимо. Відвідувачі Греції збирались туди в основному на три місяці, подорожуючі до Чехії хотіли бути там значно коротші терміни – тижнів два або місяць-два, подорожуючі до інших країн Європи у візовому центрі також клопотали візи з перебуванням максимум місяць-два.

7. В процесі оформлення віз залишається достатньо дражливим питання надання на вимогу консульських працівників додаткових документів. За оцінкою української сторони, залишаються надмірними вимоги щодо великої кількості допоміжних документів, які повинні подавати громадяни України для шенгенських віз. Порівнюючи зміни минулих років з цьогорічними даними, можемо констатувати, що специфіка у підходах до вимог переліку документів по оформленню візи у консульств залишається. Повної уніфікованості вимог не досягнуто. Кількість і різноманіття документів заявників до консульства Греції, консульства Чехії і візового центру помітно різняться. У грецькому консульстві майже у всіх громадян вимагають реєстрацію за місцем проживання (92%), копію паспорта та податкову декларацію (90%), бронювання квитків (88%), документи на житло за кордоном у родичів (80%) і навіть трудову книжку (70%). Логіку необхідності значної частини цих документів важко зрозуміти. Тим більше, що  більшість з цих документів консульством Чехії та візовим центром вимагається рідко.

8. Однією з неприйнятних і дискримінаційних практик деяких установ країн-членів ЄС стала в останні роки вимога до громадян України реєстрації у консульстві після повернення з поїздки за кордон. Жодними офіційними правовими нормами Євросоюзу таких вимог не передбачено і не узаконено. Проте практика дії окремих дипломатичних представництв держав Шенгенської зони включає таку вимогу до заявників на візу. Перевірка в установах, що моніторились нами, засвідчила наявність і навіть розповсюдженість в деяких з них такого ставлення до бажаючих здійснити поїздку до країни. Відносно опитаних респондентів біля консульства Чехії можна говорити про одиничні випадки озвучення такої вимоги (3%). Консульство Греції в Маріуполі подібну практику застосовує масово. З опитаних нами впродовж місяця заявників на візу 58% заявили, що їм пред’явили вимогу реєстрації у консульстві після повернення. Протилежний підхід в даному питанні демонструє нововідкритий сервісний візовий центр в Донецьку – жодної заяви про таку вимогу нами не було зафіксовано.

9. Плата за оброблення заяв про оформлення віз для громадян України визначається Угодою і становить 35 євро. Угодою між Україною та ЄС передбачається, що плата за оброблення заяв про оформлення віз, так званий консульський збір, не стягується з 14 груп пільгових категорій населення. Політику консульств щодо оплати заявниками оформлення віз можна відслідкувати за співвідношенням оплачуваних і безоплатних віз. За минулі роки спостерігалась тенденція погіршення цього співвідношення, заявникам все частіше відмовляли у віднесенні їх до однієї з пільгових груп і наданні візи без оплати консульського збору. Показники кількості отриманих безоплатних віз серед опитаних в 2011 році були гірші, ніж у 2010 році. В цьому році картина неоднозначна і говорити про продовження тенденції зменшення безоплатних віз не можна. Позитивна картина переваги наданих безоплатних віз над візами платними виявилась у чеському консульстві та візовому сервісному центрі. 55% опитаних біля чеського консульства і 53% опитаних біля візового центру за візу не платили. Діаметрально протилежної політики притримуються в останні роки грецькі дипломатичні установи. Як можна судити з цифр, прийнята установка на максималізацію стягнень плати за оформлення віз. В цьому році консульство практично припинило надання безоплатних віз. Частка тих, хто оплачував консульський збір сягнула свого максимуму за весь пятирічний період моніторингів і становить 93% опитаних. Повторимо, що в 2010 таких було 33%. Небагатьом вдалося відстояти своє право на те, щоб бути віднесеним до категорії пільговиків. Сумарно по всім консульським установам заявляли про право на пільги 93% опитаних. Отримали пільги у вигляді звільнення від сплати 35 євро консульського збору лише 38% заявників.

10. Фактів розповсюдженості посередників біля консульств, що моніторились в Донецькій області не виявлено. Проте одиничні випадки нав’язування посередниками своїх послуг мали місце біля чеського консульства. В тому числі з елементами шахрайства. Позиція консульства, за словами генерального консула, наступна: контроль за процесом підготовки і подачі документів українськими заявниками поза функціональними обов’язками співробітників консульства, консульство відповідає за прийом заяви на візу і супровідних документів з моменту заходу заявника в будівлю консульства, при наявності якихось порушень за межами консульства – це справа компетенції українських органів.

11. Оцінка задоволеності результатом проходження процедури оформлення візи загалом досить велика. Лише заявники на візи в Грецію часто (30%) висловлюють своє незадоволення результатом. Окрім незадоволених необхідністю сплати за візу, інші незадоволені наданням не того типу візи, про який клопотали. Це найвищий показник невдоволення роботою консульства серед інших наших установ. Із заявників чеського консульства невдоволення результатом отримання візи зафіксували 5% опитаних. Це ті, хто візу не отримав взагалі і заявник, якому надали коротший термін дії візи. Інші 95% задоволені роботою консульства. Така ж приблизно картина і щодо візового центру. Задоволені 97%, мають претензії 3%. Зустрічаються претензії до системи ВІЗАПОІНТ чеського консульства та на недотримання часу прийому, на який люди реєструються в системі. Скарги на неповагу консульських працівників чи прояви дискримінації зустрічалися з боку заявників дуже рідко. Кілька випадків стосуються чеського консульства. По консульству Греції третина опитаних (32%) так і не змогли визначитися, виявляли повагу до них консульські працівники чи ні.

12.  Слід відзначити існуючу закритість для громадського діалогу як консульських установ, так і особливо візового центру. Отримати відповіді на офіційні листи з проханням висловити позицію щодо питань візової практики установи вдалося лише у консульства Чеської республіки.